Pin‑Up в Україні: Що сталося з топом індустрії iGaming?

Вступ

Ще рік тому бренд Pin-Up впевнено тримався в топах українського ринку онлайн-гемблінгу. Масштабні партнерські кампанії (дуже круті, нічого не скажеш), активна присутність у ЗМІ, сильна впізнаваність — усе це здавалося ознаками стабільності. Але за цим поступово назрівала криза.

Починаючи з кінця 2024 року, компанія опинилася у вирі гучних справ, обшуків, звинувачень у фінансуванні країни-агресора, затримань менеджерів, блокувань доменів та анулювання ліцензії. У липні 2025-го ця історія, схоже, офіційно завершилась. І завершилась гучно.

Грудень 2024: перші сигнали тривоги

Наприкінці 2024 року почали з’являтися публікації, у яких Pin‑Up пов’язували з ухиленням від сплати податків та “роботою через фіктивні структури”. Формально компанію ще ніхто не звинувачував напряму, але інформація просочувалась через Telegram-канали, а згодом — і через журналістські розслідування.

У грудні пролунав перший тривожний дзвінок: анонімні джерела у правоохоронних органах стверджували, що один з українських гемблінг-брендів (із натяком на Pin-Up) “не вписується в нову логіку регуляторного середовища”.

Січень 2025: обшуки, вилучення серверів і перші затримання

Після новорічних свят, 11 січня, стало відомо про обшуки в київському офісі компанії. Слідчі дії тривали понад 12 годин: вилучили техніку, бухгалтерські документи, сервера, доступи до особистих кабінетів.

У той самий період з’явилася інформація про затримання кількох топменеджерів, які, за даними джерел, керували операційними структурами, пов’язаними з Pin‑Up. Офіційних коментарів компанія не надала, обмежившись заявою про “відкритість до перевірки”.

Березень–квітень: замороження активності

Навесні 2025-го Pin‑Up фактично зупинив усю зовнішню активність:
• партнерські виплати затримувались або “висіли в обробці”;
• соцмережі перестали оновлюватися;
• рекламні кампанії були згорнуті;
• частина представників компанії зникла з інфополя.

У внутрішніх партнерських чатах вебмайстри писали: “Pin-Up мертвий”. Це був період інформаційної тиші, під час якої тривали внутрішні розслідування.

Травень: гучна підозра і публічне звинувачення

13 травня прокуратура офіційно повідомила про підозру представникам Pin‑Up у:
• схемному ухиленні від сплати податків,
• створенні фінансових прокладок,
• участі у фінансуванні держави-агресора через зв’язки з російськими бенефіціарами.

Одним із фігурантів став директор українського юрособа Pin‑Up — Олексій Попенко. Йому закидали організацію конвертаційних схем та переведення коштів до компаній, що працюють у РФ.

Червень: ліцензія анульована, бренд — зникає

4 червня стало відомо, що Pin-Up остаточно втрачає ліцензію на діяльність в Україні. Це рішення ухвалив новий цифровий регулятор PlayCity, який замінив КРАІЛ. Причина — зв’язки з російськими структурами, непрозоре управління коштами та порушення фінансових зобов’язань перед державою.

У той же час:
• основні домени компанії стали недоступними;
• клієнтські акаунти були заблоковані або перенаправлені;
• в реєстрі ліцензіатів Pin‑Up більше не фігурував.

Це було перше гучне “виключення з ринку” на новому етапі українського гемблінг-регулювання.

Липень 2025: фінальний вирок і спецконфіскація

На початку липня 2025 року ситуація вийшла на фінішну пряму:
• Суд задовольнив позов ДБР та ухвалив рішення про спецконфіскацію коштів, активів і доходів Pin‑Up в Україні.

До бюджету стягнули:
– 2,6 мільярда гривень основної суми,
– 200 мільйонів гривень — додатково, як прибуток від тимчасового управління арештованими коштами.
• Директор компанії Олексій Попенко уклав угоду зі слідством і отримав 5 років умовного покарання. Сторони погодилися, що він не ухилявся від слідства, надавав інформацію та визнав провину.

Прокуратура окремо зазначила: діяльність компанії “мала ознаки сприяння фінансуванню держави-агресора”.

Висновок

Pin‑Up став першим великим оператором, якого публічно й повністю “вивели з гри” в оновленій системі українського гемблінг-регулювання. Причини були комплексні:

юридичні — податкові злочини, фіктивні схеми;
політичні — зв’язки з РФ на тлі війни;

регуляторні — неспроможність адаптуватися до нових вимог PlayCity.

Цей кейс не просто про крах одного бренду — це сигнал для всього ринку. Епоха “напівтіньової” роботи закінчилась. І ті, хто не встиг перелаштуватись, швидко випадають із поля.

Що далі? Як говорять знаючі люди:

“У цьому бізнесі більше не питання — чи буде атака, а питання — хто наступний.”